Український "Острів скарбів"
Кожен з нас хоч раз у житті відчував бажання відпочити якось оригінально, як жодного разу в житті ще не відпочивали… І Ви знаєте, це нарешті стає можливим: ми представляємо Вам гру, яка більше ніж просто відпочинок… більше ніж просто гра… “Острів Скарбів”- це неосяжне захоплення єднання з природою, відчуття плеча одного і багато-багато інших миттєвостей, які захоплюють дух…
Іноді приходить ностальгія. Знаєте, така ось, туга за соколиним полюванням або кінному тріалу. Не вистачає якоїсь маргінальної розваги, здатної увірватися у світ одноколірних типових буднів і раз і назавжди знищити стереотипи. У такі моменти люди готові кидати цілком зручні менеджерські крісла, щоб відправиться за новими відчуттями. І вони кидають, і відправляються. Щоб потім приїхати і, хоча б поставити на місце давно ненависного співробітника розповіддю про “райський куточок, куди тобі, друже, не потрапити”.
Особисто я не фанат екстремального відпочинку. Я люблю полежати на пляжі і добряче виспатися. Я впевнений, що програма “приліт-готель-відліт” насичена для двотижневого релаксаційного перформансу. Але буває не тільки так.
У часи, що не пам’ятають вже наші діди і прадіди, але пам’ятають камені на гірських скелях, прийшли до Криму жорстокі чужинці. Вони вбивали чоловіків, забирали в рабство жінок, плюндрували храми, спалювали будинки та посіви. Місцеві жителі молились своїм богам, просячи милості та захисту. Боги почули їх і перетворили загарбників у камінь. Скарби ж награбовані прибульцями повинні були залишатися в землі цілих 777 років. Цей термін минув, і боги дозволили зберігачам таємниці стародавніх скарбів відкрити місце, де захований скарб, тим, хто сильний духом і чистий серцем.
Український "Острів Скарбів"
Схема “Острова” дуже проста: біжи, куди пошлють, якщо правильно прибіг, там пошлють далі. Займаються пересиланням учасників спеціальні “хранителі”, які час від часу, особливо вночі, виглядають цілком містично.
Пам’ятаєте, була передача “Слабка Ланка”. Там ще ведуча любила питати у гравців: “Хто тягне команду назад? Хто заважає досягти мети?”, і дуже підозріло дивилася на гравців. І в цій теплій і світлій студії не було місця для людських відносин. Ніхто нікому не хотів допомагати.
А потім передачу зняли з ефіру. І правильно, загалом. Тому, що, подивившись на командну гру учасників “Острова”, які зовсім не в тепличних умовах демонстрували таку рідкісну тепер турботу про ближнього і взаємодопомогу, я зробив висновок, що є ще шанси у цього світу. З одного боку дуже важливо для туриста-непосиди отримати свою порцію гострих відчуттів, і він їх без сумніву отримав, але з іншого не менш важливий настрій, з яким чоловік приїхав і поїхав. Є тут, щось більше, ніж просто маргінальна розвага. Є у цієї неоднозначної затії душа. І навіть я, лінивий соня, із задоволенням доторкнувся до цієї душі.