Цюріх, Швейцарія
Як часто, приїжджаючи в чужу країну, ми страждаємо від того, що не знаємо куди йти, що подивитися, на що витратити дорогоцінні дні відпустки, щоб потім не шкодувати про безглуздо витрачений час. Гортаємо путівник, галопом пробігаємо по найбільш “попсових” місцях, в метушні розштовхуючи ліктями таких самих як і ми туристів… У результаті в нашому фотоальбомі поселяються “кадри-клони” (точно такі ж є в мільйонах інших фотоальбомів), а місце в якому ми побували так і залишається для нас закритою книгою. Але якщо ви хочете по-справжньому дізнатися про країну або місто, в яке лежить ваша дорога, прислухайтеся до наших рекомендацій.
Сьогодні подорожуємо по Цюріху – культурній столиці Швейцарії. “Гаманець світу” – так ще називають це місто через величезну кількісті банків. Цюріх, звичайно, не найдешевше місце в Європі, зате одне із найбільш живих. Наче велике перехрестя, де можна розмовляти англійською, французькою та німецькою одночасно, і де вас зрозуміють, привітають і нагодують смаженою картоплею.
Щоб відчути справжню атмосферу Цюріха, просто необхідно зробити наступні речі:
1. Прогулятися по Бангофштрасе, що втілює фінансову могутність Швейцарії взагалі і Цюріха зокрема. На поверхні Бангофштрасе виблискують дорогі магазини, закінчуються шоколадом кондитерські і дзвонять трамваї, а під землею ховаються сейфи, золото-діаманти, номерні рахунки та інші атрибути старої Європи.
2. Заглянути в собор Фраумюнстер і подивитися на вітражі Марка Шагала. Якщо погода гарна, зробити це має сенс у першій половині дня: найбільше враження різнокольорові вікна виробляють, коли прямо крізь них світить сонце.
3. Погодувати жирних лебедів на набережній Утоквай, що веде від Бельвюплац вздовж східного берега озера Цюріхзее. Якщо часу багато, можна покататися по озеру на рейсовому теплоході. Вони відправляються кожні двадцять хвилин від Бюркліплац: випити на борту кави, зійти в найближчому селі, сказати “привіт” місцевим коровам і повернутися в місто на поїзді.
4. Досліджувати схожі на ущелини вулички Нідердорф – колись “району червоних ліхтарів”, а тепер просто Старого міста, де на кожному розі ресторан або пивна. У Нідердорф багато відмінних букіністичних магазинів (хоча для того щоб повністю оцінити їхню красу, непогано б знати німецька) та музичних крамниць з цікавими колекціями компакт-дисків і вінілу. Окремої уваги заслуговує вулиця Шпігельгасе: по-перше, тут, на розі з Мюнстергасе, народився в Cabaret Voltaire “наївний” художній плин “дада”, а по-друге, на невеликій площі на схід стоїть будинок, де з 1916 по 1917 рік жив Ленін – як раз перед тим як сідати в пломбований вагон.
5. Пообідати в ресторані Blinde Kuh (“Сліпа корова”), де офіціанти і кухарі сліпі, але відчувають себе набагато комфортніше, ніж клієнти, тому що в зал не потрапляє жодного променя світла. Вся штука в тому, що в повній темряві почуття смаку загострюється, а крім того, ніхто не помічає, як ви п’єте підливу прямо з тарілки. Врахуйте, що повечеряти в Blinde Kuh, швидше за все, не вдасться, тому що столики тут прийнято бронювати мало не за два місяці. Але спробувати можна.
6. Оцінити міський вокзал з його шаленим ритмом прибуваючих і йдучих поїздів, вічною штовханиною і фермерським ринком, який кожну середу займає майже весь простір під склепінням. Потім спуститися на нижній рівень, сісти на електричку S10 і відправитися на гору Ютліберг, з якої в гарну погоду видно весь Цюріх. Якщо є час, спуститися з гори пішки, орієнтуючись по жовтих вказівниках, побратими яких стоять на всіх гірських стежках Швейцарії.
7. Відпочити на лавочці в парку Лінденгоф. Саме тут свого часу римляни поставили митний пост, який згодом і перетворився на ціле місто. Тепер історичне місце – до речі, найвище в центрі міста – служить розважальним майданчиком для дідусів, які з задоволенням грають в шахи велетенськими фігурами.
8. Сходити в головний музей Швейцарії – Цюріхський Кунстхаус. Звичайно, це не Метрополітен, зате тут зберігається найбільше у світі зібрання робіт Альберто Джакометі, відмінна колекція Мунка, кілька обов’язкових Моне і Шагалов і одне з найбільш похмурих полотен Ротко.
9. Сісти на трамвай і прокататися до промислового району Цюріх-Вест на захід від Ліматплац, де колись диміли верфі, фабрики і пивзаводи, а зараз відбувається майже все нічне життя міста. Почати вечір можна в будівлі верфі Шіфбау: в гігантському залі, що вміщав, бувало, цілі суду, тепер оселився непоганий ресторан LaSalle, а при ньому бар, де можна випити аперитив і, можливо, знайти супутника або супутницю, що говорять знайомому мовою, для походу в один з численних навколишніх клубів.