Страхування в туризмі

Страхування в туризмі

Страховий поліс потрібен кожному, хто збирається в подорож. Найголовніша причина полягає не в тому, що без нього Вам не дадуть візу, а в тому, що поліс є гарантією того, що якщо ви потрапите в біду, до Вас прийдуть на допомогу.

Наявність страхового поліса є обов’язковим для країн Шенгенської групи, для інших країн така страхівка не є суворою необхідністю і робиться туристом за бажанням.

Страхівку для тих, хто виїжджає за кордон в країни масового напрямку туристичні оператори часто включають до вартості туру, не надаючи вибору. Ви маєте право відмовитися від страхівки, включеної в турпутівку і купити її самостійно.

Страхівка виплачується в наступних випадках:

• Медична допомога при захворюванні або нещасному випадку.
• Екстрена стоматологічна допомога.
• Транспортування при захворюванні або нещасному випадку.
• Репатріація на батьківщину при захворюванні або нещасному випадку.
• Репатріація останків.
• Передача термінових повідомлень.
• Приїзд родича.
• Дострокове повернення.
• Пересилання ліків.

Страховими випадками не визнаються:

• Захворювання і травми, отримані в результаті вчинення протиправних дій або в стані будь-якого (наркотичного, алкогольного, токсичного) сп’яніння.
• Загострення хронічних, психічних захворювань, спроби самогубства.
• Витрати на лікування в санаторіях.
• Косметичні і пластичні хірургічні операції.
• Вся стоматологічна допомога за винятком екстреної допомоги (якщо захворів зуб і т.п.).

Страхова компанія може сама включити у поліс ряд інших випадків, за які страхівка не буде виплачуватися.

Поліс для виїжджаючих за кордон не діє в:

• Країні постійного проживання.

При виборі страхової компанії варто звернути увагу на декілька речей. Імена великих страховиків всім відомі і з документами у них все гаразд, але якщо компанія вам невідома, поцікавтеся, чи є у неї ліцензія. З’ясуйте, чи є в умовах поліса франшиза (розмір некомпенсованого страховиком збитку). Вона буває умовною і безумовною. У першому випадку страховик не несе відповідальності за збиток, що не перевищує суми франшизи, але відшкодовує збиток повністю при перевищенні розміру збитку суми франшизи. У другому випадку збиток відшкодовується, але з його вартості в будь-якому випадку вираховується сума франшизи. Наявність франшизи це не дуже добре, адже якщо сума франшизи встановлюється, наприклад в $ 50, а вам завдано збитків (наприклад, лікар виписав рахунок за ліки), на меншу суму, то ці гроші вам доведеться платити зі своєї кишені. І найголовніше, обов’язково перевірте термін дії вашої страхівки. У випадку, коли вас все влаштувало, оформляйте поліс, враховуючи, що він в обов’язковому порядку повинен оформлятися українською мовою і державною мовою країни тимчасового перебування.

Щоб оформити страхівку необхідно взяти закордонний паспорт і звернутися до відділу закордонного страхування будь-якої страхової компанії. При укладенні договору обов’язково ознайомтеся з “пам’яткою страхувальникові”, і в разі виникнення питань розберіться з менеджером страхової компанії. Існує два види страхування: короткострокове (тобто ви укладаєте договір з компанією на певну кількість днів, у полісі вказуються дати від’їзду і прибуття) і довгострокове (ви застраховуєтесь не більше ніж на 60 днів і можете протягом цього часу кілька разів з’їздити закордон ).

Існує чотири страхових програми. Позначаються вони – A, B, C, D. Під кожним з варіантів мається на увазі певний комплекс страхових послуг. Варіант A (найпоширеніший) включає евакуацію потерпілого до лікувальної установи і медичні витрати при нещасному випадку або раптовому захворюванні. У варіант B, крім цих послуг, входять також оплата візиту родичів до застрахованого і надання стоматологічної допомоги (тільки при виникненні гострої або обумовленої травмами у разі нещасного випадку болю). Варіант C включає також юридичну (можливість зв’язатися з адвокатом) і адміністративну допомогу (повернення неправильно відправленого багажу, оформлення нових документів замість втрачених і т. д.). Нарешті, варіант D – це ще й послуги у разі поломки особистого автотранспорту або при хворобі водія.

В даний час існує дві форми туристичного страхового обслуговування: компенсаційне і сервісне. Перша форма включає в себе оплату всіх витрат самим туристом і подальша компенсація при поверненні на батьківщину. Це дуже незручно, тому що туристу заздалегідь невідомо, яку суму він повинен брати. При сервісному туристичному страхуванні, уклавши договір або контракт зі страховою компанією, достатньо зателефонувати в одну з вказаних диспетчерських служб, повідомити номер свого поліса і прізвище – як потерпілому буде надана необхідна допомога. Турфірма сама вибирає страхову компанію, яка, в свою чергу, візьме на себе відповідальність за надання своєчасної допомоги та за оплату витрат.

Сума страхового внеску в одній і тій ж страховій компанії може бути різною і залежить:

• Від різновидів тарифів, що містять, природно, різні гарантії і суми покриття.;
• Від терміну поїздки – чим вона триваліша, тим вища вартість страхівки;
• Від кількості осіб в туристичній групі – з одного внесок зі зрозумілих причин завжди більший;
• Від віку туриста: для осіб старших 70 років сума страхового платежу зазвичай в два рази вища.

Причиною настання страхового випадку має бути різке погіршення здоров’я. Страхова компанія повинна брати на себе витрати по стаціонарному лікуванні, розміщенні в лікарні, витрати на проведення операцій та діагностичних досліджень. Витрати на придбання ліків також повинні бути компенсовані. Якщо з медичних міркувань клієнту необхідно повернутися на батьківщину, то страхова компанія цю оплату бере на себе. Туриста можуть вивести на батьківщину і у випадку, якщо оплата лікування в стаціонарі перевищує норму. У випадках летального результату компанія також оплачує репатріацію тіла. Якщо під час подорожі турист потрапив до лікарні, а зворотний літак додому полетів без нього, представники страхової компанії повинні допомогти йому обміняти квиток, а термін страхового договору продовжується на чотири тижні. Продовження дійсне тільки один раз, далі турист платить зі своєї кишені.

Що робити в непередбаченій ситуації?

По-перше, страховий поліс потрібно завжди мати при собі, тому що у випадку непередбаченої ситуації буде можливість миттєво зв’язатися з диспетчером страхової служби. Зверніть увагу, що на полісі повинен бути зазначена зворотня адреса або телефони, за якими слід просити допомоги. По-друге, необхідно в будь-який час доби зателефонувати диспетчеру і назвати свої дані та номер страхового поліса або пластикової ID-картки, а також вказати своє місцезнаходження і телефон, за яким з вами можна зв’язатися. Більше ніяких дій робити не потрібно.

Чи обов’язково потрібно страхуватися?

По-перше: багато країн вимагають поліса, щоб у разі вашого захворювання або нещасного випадку, ви могли отримати медичну допомогу (яка досить дорога). По-друге: при поїздках в екваторіальні країни, внаслідок різкої зміни клімату, що не може сприятливо позначитися на самопочутті і потребує звернення за медичною допомогою. І по-третє: з Вами можуть поїхати в поїздку близькі родичі (діти, батьки та ін), тому це економія незначної суми страхової премії при оформленні туру.