Сноуборд можна назвати одним з видів рухомої сили взимку. Але багато хто досі віддає перевагу традиційним лижам, боячись екстріму та нововведень, не знаючи, що цей вид спорту вважається найменш екстремальним. Сноуборд з’явився тоді, коли серфери вперше перетягли серф з води на гору (для кого є секретом слово “серф” – дошка, на якій борознять водні простори), а далі – понесло!
Чим взагалі сноуборд відрізняється від лиж? Найголовніше – ноги “пов’язані”, а, отже, одна змінна поверхня – дошка. Всі завзяті сноубордисти впевнені, що всі відмінності тільки на користь сноуборду. Спробуємо розібратися…
Для гірськолижного спорту гори повинні бути обов’язково обладнані підйомниками, так як в гірськолижних черевиках далеко не підеш, а черевики для сноуборда цілком функціональні для пішого пересування. На дошці можна покататися навіть там, де взагалі немає гір.
Зараз дуже часто можна побачити на летящій дошці молодих жінок і дітей, які небезпідставно впевнені, що поки ти ковзаєш на сноуборді, тобі не страшні ніякі жорсткі переломи, не загрожують розриви зв’язок і т. п., хіба тільки удари п’ятої точки.
Ми вирішили поцікавитися у однієї ярої любительки цього виду спорту, чому вона вважає за краще сноуборд: “Я навчилася кататися на сноуборді за півдня, і не тому що я така здібна, тут всі так вчаться.
Це елементарно: не потрібні спеціальні навички їзди по пухкому снігу будь-якої глибини, є можливість рухатися поперек схилу, який би крутий він не був, аж до вертикального, майже не напружуючись, потім легко і невимушено постояти, відпочити, відчути себе королем гори, гордо повернутися обличчям до всього світу, а не боком, безглуздо зігнувшись, як на лижах”.
Порівняйте: навчитися сяк-так кататися на лижах можливо тільки мінімум за тиждень.
Не тільки новачки, але й багато професійних лижників йдуть, не озирнувшись, в сноубордисти після травми колін, або так і не досягнувши “лижних висот”. Через те, що при стрибках приземлення на дошку більш безпечне, сноубордисти почали розвивати і нести в маси стрибки, доступні лише обмеженому числу професіоналів-лижників, так як стрибки на лижах просто дуже небезпечні. Можна круто кататися на лижах роками, але так і не ризикнути на “польоти”.
Можливість всім від малого до великого зайнятися сноубордом і необов’язкова наявність найвищих гір, і штовхнули сноуборд в маси. Достатньо невеликого схилу, і цікаві вихідні, та й задоволення на все життя тобі забезпечено.
Якщо цей сезон ти все ж таки вирішив посвятити сноуборду, тоді тобі пряма дорога в гори, які наскільки красиві, настільки й небезпечні. Щоб спокійно насолоджуватися свистом у вухах, треба пам’ятати про трьох лютих ворогів: лавини, тріщини, зміна погоди на висоті.
Уникнути лавин і тріщин, можливо тільки в тому випадку, якщо чітко дотримуватися вказівок МНС, а от від зміни погоди і висоти врятуватися не можна, хіба тільки озброїтися здоровим глуздом та накопиченим досвідом. Якщо ти не маєш ні того, ні іншого, то скористайся хоча б чужим досвідом і порадою. Головне в боротьбі з висотою – це акліматизація. Перший день “у залюбки” години дві і одразу вниз – відпочивати. Другий день краще провести внизу і прогулятися по мальовничих околицях і лише на третій йти в гори і кататися по 4-5 годин. Словом, як акліматизацію проведеш, так і будеш кататися весь час, що залишився.
Якщо гірські задоволення посилити хоч краплею спиртного, можна ніколи не повернутися з гір. Алкоголь звужує і без того звужені судини, отже, кисневий голод посилюється аж до непритомності, звідси і всі безрадісні наслідки. Ейфорія досягається без спиртного від виду тільки однієї природи.
Підсумуємо основні правила:
– Не лазити поодинці в незвідані місця;
– Гранично уважно прислухатися до рятувальників, тому що досвід рятувальників напрацьовується на врятованих;
– При оголошенні лавинної небезпеки мчати щодуху вниз;
– Реально оцінювати свої сили й уміння.
І ще одна непорушна істина: чим вища швидкість, тим болючіше падати. Значить в список витрат обов’язково включаються захисні засоби. До речі, розминка з розігрівом, розтягувальні рухи вбережуть вас від розтягнень.
Без потреби говорити, що найважливіше – дошка. Її вибір досить складний. Не бери дешеву дошку початкового рівня. Ти навчишся кататися досить швидко, і погана дошка буде тільки гальмувати тебе. Немає сенсу купувати і дуже дорогі моделі: на початковому етапі різниці відчути не вдасться. Дошку треба обирати не за кольором і малюнками, які сподобалися, а виходячи з того, який стиль катання ви виберете. Визначте, що вам ближче – божевільні польоти з 10-метрвої висоти, запаморочливі трюки, надшвидкісні спуски або розмірене спокійне “катання”. Дошки діляться на “м’які” і “жорсткі”. Перший варіант краще за все підійде новачкам.
Довжина: дошка повинна бути не вищою вашого підборіддя. Взагалі, якщо говорити про придбання однієї дошки, то фахівці радять ріст 148-155 см для жінок. Ширина залежить виключно від розміру ваших ніг (встаньте на дошку і подивіться, щоб п’яти і шкарпетки вилазили не більше, ніж на 1-2 см).
Боротьба з негодою полягає у правильному підборі екіпіровки. Придбавши все необхідне в будь-якому спеціалізованому магазині, треба звернути увагу на:
– Відсутність натуральних тканин і волокон,
– Наявність термобілизни і “Фріса”; верхній одяг повинен бути оснащений мембраною, черевики обов’язково з внутрішніми валянками, краще – termoflex.
Не треба економити на штанах – купіть дорогі, із спеціального непромокаючого матеріалу. При цьому тканина, з якої зроблені штани, повинна бути з хорошою мембраною, яка захистить від проникнення води і, одночасно, буде “дихати”.
Всі аксесуари можуть бути будь-якого виробництва, і це буде залежати тільки від твоїх особистих уподобань і капіталу.
На цей сезон, втім, як і на інші хочеться побажати вдалого катання і як можна частіше відволікатися від дошки на гірські пейзажі.